Уся правда про правило двох стін: що реально рятує?
27.03.2025
Сьогодні в умовах війни українці потерпають не тільки від постійної політичної дезінформації, а й безпекової. Хоча всюди говорять про так зване «правило 2-х стін», насправді не все так просто і правильно, як це подають у деяких ЗМІ. Благодійний фонд «Пряме включення» дізнався про усі нюанси таких навіяних правил та спростував деяких з них. Рекомендації були взяті у Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС.
Отже, перше та найпопулярніше правило, яке добре знають усі українці – це правило двох стін. Однак, вважаючи те, що у армії рф з’являються нові більш небезпечні типи дронів, актуальність поради значно знижується. Серед корисних навантажень, які використовує агресор, є термобаричні, уламково-фугасні та фугасні.
Перші з них є найбільш небезпечними. Окрім потужної вибухової сили, такий боєприпас розпилює горючий газ, що детонує. Температура вибуху може складати 3000°C. Це руйнує не тільки тонкі, а й достатньо міцні стіни, утворюючи пожежу на кілька десятків метрів в найближчому радіусі.
Другі боєприпаси несуть загрозу численних металевих уламків, що летять із шаленою швидкістю і руйнують все навколо.
Від дронів з таким навантаженням дві стіни не врятують. Вони лише трохи здатні полегшити рівень шкоди, але зовсім не захищають від ударної хвилі, уламків чи прямого влучання снаряда. Особливо це стосується будинків з панельним типом конструкції, яких, на жаль, на території України більшість, що залишилися після радянських часів. Краще себе показують цегляні будинки, але для підвищеної безпеки необхідно, щоб товщина стін складала 2,5 цеглини чи 50 см. Найкращим варіантом виступають монолітні типи конструкцій, бо досвід показує, що їх руйнування в порівнянні з іншими набагато менше. Багато також залежить від конструкторських архітектурних рішень. Для повної безпеки треба знаходитися не менш ніж за 100 метрів від епіцентру вибуху, а краще спускатися в укриття.
Щодо бронеплівки спеціалісти наголошують, що це може зменшити кількість уламків, але при певних умовах і дальності влучання снаряда.
До цього додають і меблі, які здатні дати мінімальний захист, які б міцні та монолітні вони не були. Якщо до укриття доступу немає, можна використати матраци та покласти їх на меблі, що частково покращить ситуацію. Але покладатися на них та нехтувати спеціальними укриттями, якщо вони є поряд і до них зручно дістатися, в жодному разі не можна.
Питання переховування у ванній кімнаті, коридорі чи гардеробі теж ставиться під сумнів, адже зазвичай у цих місцях стіни тонші, ніж у решти кімнат. До того ж це тісні та здебільшого темні приміщення, де не можуть залишатися водночас багато людей, бо їх рух може бути ускладненим. Ці місця також здатні ускладнювати прохід повітря та відповідно дихання.
Про підвали експерти зауважили, що в будинках старих зразків це не тільки не захищає, а ще і здатне стати пасткою для людей, що там переховуються. По-перше, у разі обвалу будинку через влучання снаряда, люди можуть бути заблоковані через те, що підвали не будувалися з врахуванням військових дій. До того ж мало з них облаштовані водозабезпеченням, харчуванням та електрикою для живлення гаджетів. Додаткова загроза йде в разі пошкодження транзитних трубопроводів, що може спричинити затоплення підвалів, де перебуватимуть люди.
Зараз контрольні комісії разом з ДСНС перевіряють підвали на відповідність умовам безпеки. Якщо вони підтверджують достатню захищеність таких приміщень, тоді тільки можна там переховуватися.
Благодійний фонд «Пряме включення» регулярно знаходить нові поради, здатні врятувати життя українців. Слідкуйте за оновленнями на нашому сайті.